Електроний посібник з
дисципліни "Мікропроцесорні системи"
 
Дипломный проект
 
                                                            6.2. Синтаксис мови асемблера

Визначники підстави системи числення:  B Binary (двійкова);

B         Binary (двійкова);
O | Q         Octal (вісімкова);
D         Decimal (десяткова);
H         Hex (шістнадцяткова);
"X" | 'X'     Ascii (Ascii-Коди).

Визначені значення двох послідовних символів, що укладені в одиночні або подвійні символи. Однак, щоб користуватися ними необхідна директива TWOCHAR ON ('CR' - повернення каретки, 'LF' - переклад рядка, 'SP' - пробіл, 'HT' - горизонтальна табуляція, 'NL' - порожній символ).
Коментарі.
Рядки коментарів повинні починатися із крапки, коми або зірочки в першій колонці, за винятком використання директиви COMMENT. Коментарі після інструкцій не супроводжуються крапкою з комою, якщо асемблювання виконується в Spaces Off Mode. Якщо асемблювання виконується в Spaces On Mode, усі коментарі повинні починатися із крапки з комою. Докладніше дивіться директиву SPACES.
Програмний лічильник.
Спеціальні символи долар ($) і зірочка (*) слід використовувати у виразах, щоб визначити програмний лічильник. Величина, привласнена знаку долар, відповідає значенню лічильника команд на початку цієї інструкції.
Мітки.

Нелокальні мітки можуть складатися з будь-якого числа символів, але тільки 32 символи будуть значущими. Мітки ставляться в будь-якій колонці, якщо ім'я кінчається двокрапкою. Якщо двокрапка не використовується, мітка повинна починатися з першої колонки. Більші й маленькі букви вважаються різними.
Локальні мітки.
Локальні мітки можуть використовуватися подібно нелокальним міткам. Відмінність у тому, що локальна мітка визначена тільки між нелокальними міткам. Коли програма переходить від однієї локальної зони до іншої, ім'я локальної мітки використовується повторно. Ця особливість використовується для міток, викликуваних тільки в локальній області, як розглянуто вище. Нові імена міток не потрібні. Асемблер визначає локальні мітки за символом долар на початку або кінці імені. Цей ідентифікатор може бути змінений за допомогою директиви LLCHAR.
Старший байт.
Для завантаження старшого байта 16-бітної величини використовується арифметичний символ «більше ніж» «>». Це дозволить бітам з 8 по 15 використовуватися в якості байта, величина якого зміщена.
Молодший байт.
Для завантаження молодшого байта 16-бітної величини використовується арифметичний символ «менше ніж» «<». Це дозволить бітам з 0 по 7 використовуватися в якості байта, величина якого зміщена.
Рядкові й прописні символи.
Мітки, записані рядковими й прописними буквами, розглядаються як різні. Мітки, використовувані для імен секцій або макросів, різняться аналогічним чином.