Електроний посібник з
дисципліни "Мікропроцесорні системи"
 
Дипломный проект
                                                9.3.4.1. CAN (Controller Area Network -мережа контролерів)

  Відтоді, як з 1980 року електроніка почала займати все більше місця в автомобільній галузі, підвищувалась потреба в комунікації між окремими керуючими блоками. Звичайна проводка вже не відповідала цим вимогам. Компанія Bosh, як великий виробник керуючих блоків, дуже рано виявила потребу у винаході абсолютно нової, спеціально призначеної для використання в автопромисловості, шинної системи. Таким чином з’явилась мережа контролерів CAN (Controller Area Network). Важливими завданнями при її виробництві були надійність, низька вартість, ефективний протокол і можливість функціонування за наявності одночасно кількох ведучих пристроїв. В кінці вісімдесятих з’явився перший CAN-контролер, розроблений фірмою Intel. Протокол CAN було регламентовано у міжнародному стандарті ISO 11898.
  Тим часом CAN затвердився як стандарт в організації мереж для автомобілів і почав використовуватись майже всіма заводами-виробниками транспортних засобів. В автоматиці, де часто переважають такі самі вимоги до шинної системи, як і в автомобільній галузі, CAN широко застосовується з початку дев’яностих. На базі CAN (мережевий рівень 1+2) було створено багато відкритих протоколів на рівні 7 з частково власними групами користувачів в автоматиці, до того ж в цій галузі тоді можна було зустріти і протоколи, що належали певним фірмам. Міжнародна організація користувачів та виробників CAN in Automation (CiA) - CAN в автоматизації - виробляє в усьому світі засновані на CAN програми та пристрої, особливо в автомобільній промисловості. CiA виконує функції нормування, маркетингу та розвитку CAN. Відповідно до даних CiA, в усьому світі виробляється та відповідно застосовується більше міліарда CAN-вузлів.